Урок 44 Слобідська Україна і Запорізька Січ в другій половині XVII ст

                                                      Урок 44
  Тема:    Слобідська  Україна  і  Запорозька  Січ  у  другій  половині XVII ст..
Мета:   визначити причини та хвилі колонізації Слобожанщини; охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, органи влади та соціальний устрій Слобожанщини,  сформувати уявлення про розвиток Запорізької Січі  в другій половині XVII ст. та роль кошового отамана Івана Сірка   в історії  України, розповісти  про   економічне  життя Січі.  Розвивати вміння порівнювати події і процеси у різних регіонах країни, формувати  хронологічні та просторові компетенції;  розвивати навики дослідження різних історичних джерел;   виховувати повагу до історичного минулого українського народу

Тип  уроку  урок засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник,   картки  з  історичними  джерелами,  історичний  атлас, портрет  І.  Сірка.

Основні  поняття: Слобожанщина (Слобідська Україна), колонізація, адміністративно-територіальний устрій, Запорозька Січ.

Дати: 30—40 рр. ХVII ст. — перша хвиля переселень, 50-ті рр. ХVІІ ст. — друга хвиля переселень, утворення слобідських полків, 1654 р. — заснування Харкова.

Очікувані результати.   Учні зможуть: характеризувати політичний та адміністративно-терито­рі­альний  устрій  Слобідської   України  в другій половині ХVІІ ст.; визначати соціальний устрій Слобідської  України,  називати  основні  стани  населення;  показувати  на  карті  центри   полків Слобідської України; застосовувати  та  пояснювати  на  прикладах  поняття «Слобожанщина», «займанщина»;    характеризувати   становище   Запорозької  Січі  у  складі  Гетьманщини в  другій половині  VXII ст.,  називати імена козацьких    провідників;    розвинути  вміння   аналізувати історичні  джерела, на  основі  їх  давати  характеристику   історичним  діячам,  робити  висновки   та узагальнення.

                                                                       Хід  уроку.

 I  Організаційний  момент. Повідомлення теми і  мети уроку.

II     Актуалізація  опорних  знань.
               Бліц-опитування.
1.   Яким  був  адміністративно-тереторіальний  устрій  Гетьманщини  за  Б.  Хмельницького?

2.    Коли Гетьманщина розкололася на Лівобережну та Правобережну? З якими історичними подіями це було пов’язано?

3.      Пригадайте, ким і коли в Україні була побудована перша Запорозька Січ.

4.       Що вона собою являла? Який зовнішній вигляд мала?

5.    Чому Запорозьку Січ називали козацькою республікою?

6.     Яку роль відіграла Запорозька Січ та українське козацтво в Національно-визвольній війні українського народу?

III  Мотивація  навчальної  діяльності
Учитель.  За часів Національно-визвольної війни Запорозька Січ розташовувалася на Микитиному розі. Вона відігравала вирішальну роль у підготовці й розгортанні війни. Саме державні традиції Січі були використані Б. Хмельницьким під час розбудови Української козацької держави, на території якої запроваджувався козацький устрій. Але згодом між запорожцями і гетьманом відносини загострюються, бо козацтво було невдоволене умовами Зборівського, Білоцерківського договорів та Переяславською радою (тут слід пригадати умови цих угод).  В  наслідок  підписання  цих  договорів  пожвавилося   й   переселення   козаків   і   простого   населення    на   територію  Слобідської  України.    Стосунки з гетьманською владою ще більше загострюються після смерті   Б. Хмельницького аж до збройних виступів.   У ході війни Січ змінила своє розташування. З 1652 по 1709 рр. вона перебувала в гирлі річки Чортомлик, тому й дістала назву Чортомлицької.

IV   Вивчення  нового  матеріалу.
                                     План.
1.   Заселення  Слобідської  України.  Заснування  міст.
2.    Адміністративно-територіальний  устрій  Слобожанщини.
3.    Економічне  життя  Січі.
4.    Роль  Запорізької  Січі  у  воєнно-політичних  подіях  другої  половини  XVII ст..
5.    Кошовий  отаман  Іван  Сірко.

1.   Заселення  Слобідської  України.  Заснування  міст.   Розповідь  учителя.
Розповідь учителя (супроводжується роботою  із  картою)

Робота із  картою.

Вчитель. Розгляньте  уважно  карту,  Як ви бачите, жовтим  кольором позначено історичну область Слобожанщину. Користуючись  знаннями із географії, скажіть, які  сучасні  українські області  знаходяться  у межах цього краю.

Слобідська Україна (друга назва – Слобожанщина) – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північні частини  Донецької  та Луганської областей  України, південно-східна частини Воронезької, південно-західна частини Бєлгородської, південь Курської областей Росії.

Починаючи від другої половини ХУІст., а особливо з 30-х рр. XVII ст.,  Слобожанщину поступово заселяють українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які втікали від польсько-шляхетського гноблення.

Перша хвиля переселень

   У XVI ст. на південних кордонах Московської держави сторожову службу: несуть переважно українські козаки;

у другій половині XVI ст.  українські переселенці активно брали участь у будівництві міст (наприклад, міста Цареборисова - період правління Бориса Годунова);   Святогорського  монастиря,   що став  притулком для  селян, які стали постійними жителями цього края;

   Більш активне переселення українців на Слобожанщину починається в 30-40-і роки XVII ст.

Причини:

зацікавленість російського уряду в припливі переселенців; поразка українських козаків у повстаннях 30-х років. Після них почалися репресії, що змушували не тільки козаків, але й представників інших станів українського суспільства переселятися разом з родинами, майном і худобою.

1638 р. - одним з перших у місті Чугуєві осів великий загін (3 тис. чол.) козаків-повстанців на чолі з Яковом Острянином (Остряницею). Переселенці будували окремі поселення або осідали в існуючих містах-Бєлгороді, Курську, Валуйках,   Воронежі, Єльці, Карачаєві та ін. Переселенці-українці в містах створили свою окрему слободу («черкаську»). Управління тут було за козацьким зразком.    

Друга хвиля переселень

   Масове переселення на Слобожанщину почалося після Білоцерківського до-говору 1651 р. (після поразки перед Берестечком). Адже цей договір передбачав повернення в козацьку Україну польської шляхти і чиновників.

 Царський уряд прихильно ставився до переселенців, які своїми слободами утворювали нову захисну смугу на півдні держави. Під поселення відводи-лися недоторкані землі.  Переселенцям дозволялося зберігати свій козацький устрій і внутрішню автономію.

У 1652 р. козацький полковник Іван Дзиковський з тисячею сімейних ко-заків заснував місто Острогожськ,

 •   До середини 50-х років XVII в. виникли нові міста Суми, Харків, Охтирка, Лебедин, Чугуїв і велика кількість слобід.

   Масове переселення у Слобожанщину українського населення розпочалося у другій половині XVII ст. й було пов'язане з добою Руїни, що охопила в цей час козацьку Україну.

У верхів'ях Сіверського Дін­ця, Ворскли, Псла та басейнах інших річок переселенці заснували чи­мало нових поселень. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. - 64), де жило близько 250 тис. осіб, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»).

Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які  перебували під управлінням царських воєвод.

2.  Адміністративно-територіальний   устрій   Слобожанщини.    Робота  з    підручником  с.  172.
             Завдання.
1.   Визначте  особливості  адміністративно-тереторіального  устрою  Слобожанщини.
2.    Порівняйте  Адміністративно-тереторіальний  устрій  Слобідської  і  Лівобережної  України.

3.    Економічне  життя  Січі.     Хлопці –козаки у віршованій формі розповідають про торгівлю, промисли    та ремесла, що мали місце на Січі.

          Гей, панове-молодці!

          Діставайте гаманці.

Годі шаблею рубати,

Розпочнемо торгувати.

    Цю науку здавна знаєм,

            Шлях торговий прокладаєм

І по морю, і по суші.

     Всюди були наші душі.

Плаваємо в Крим до турків.

Їм веземо полотно, вовну, рибу і олію,

Масло, хутра і залізо,

Коноплі, овець, ікру.

                                             Ну, а звідти- кінську збрую,

                                             Сіль, китайку і вино,

                                             Ножі , бритви, бакалію!

                                             Чого тільки не було…

Все вантажили на «чайки»,

Чорним морем і Дніпром

Козаків ми постачали

Цим нечуваним добром.

                                            Ще були у нас дороги

                                            І в Росію, і в Литву,

                                            І у Польщу вивозили

                                            Цю заморську красоту.

Добре хлопці торгували,

Трохи грошей заробляли.

З року в рік ведуть валки

Наші славні чумаки.

                                               То не проста в них робота:

                                               Щоб дістатись Перекопа,

                                               Треба мито заплатити

                                                І від страху попотіти.

Їх чекає небезпека всюди:

Зблизька і здалека.

Тут нападуть, там обкрадуть

Ще й податками обкладуть.

                                                І не знаєш як діяти,

                                                Щоб товару не віддати

                                                А товар то цінний – сіль,

                                                бо  щодня потрібен всім.

Ми не тільки торгували,

а самі ще виробляли.

Мали добрих ковалів,

Корабелів, зброярів.

                                                 Половить любили рибку,

                                                 Посолить , в діжки запхнуть.

                                                 Саме в Січі народилось

                                                 «Мертві бджоли не гудуть».

Ось такі ми молодці

Хлібороби і купці,

І рибалки, і мисливці!

На всі руки ми умільці.

Запитання:

1.      Які види торгівлі розвивались на Січі?

2.      З якими державами торгували?

3.      Що вивозили і що ввозили на Україну?

4.      Звідки везли сіль?(карта).

5.      Які ремесла розвивались на Січі?

4. Роль  Запорізької  Січі  у  воєнно-політичних  подіях  другої  половини  XVII ст..
        Розповідь  учителя.

Бурхливі події середини ХVII ст. були безпосередньо пов’язані із Запоріжжям. Але за роки Національно-визвольної війни центр боротьби за державну незалежність України було перенесено із Січі на «волость», де утворилася козацька держава на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким. Це зумовило зміни в становищі Запорізької Січі.

З якого по який час тривала Національно-визвольна війна і хто її розпочав?

Перед початком Національно-визвольної війни Запорізька Січ містилася на Микитиному Розі. Саме там Богдан Хмельницький готував повстання проти Речі Посполитої. Запорізькій Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні цієї війни. На визволених територіях запроваджувався козацький устрій. Запорожці брали участь у воєнних діях проти Речі Посполитої. Одначе за умовами Зборівського договору багато запорожців опинилося поза козацьким реєстром, що спричинило їхнє невдоволення та загострення їхніх відносин із гетьманською владою.

Не оминув запорожців і тяжкий для України Білоцерківський договір. Не випадково січовики брали участь у виступах козацтва проти старшини й гетьмана. Напружені відносини Запорізької Січі з гетьманським урядом спричинили зміну місця її розташування. У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик, яка проіснувала з 1652 – 1709 рр. Її ще називають Чортомлицькою.

Проте й надалі відносини Запорізької Січі з гетьманською владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів. Особливо виразно це виявилося після смерті Богдана Хмельницького. В той час Запорізька Січ намагалася повернути собі провідну роль у житті України. При цьому запорожці не завжди виявляли мудрість і політичну далекоглядність, а часом навіть, ставали на бік відвертих ворогів Української держави. Так було, зокрема, під час гетьманування  Івана Виговського, коли запорожці надали допомогу заколотнику Якову Барабашу. Завдяки підтримці запорожців гетьманську булаву здобув Іван Брюховецький. Не були зважені і дії січовиків під час гетьманування Петра Дорошенка. Запорожці вдавалися й до інших нерозсудливих спроб утвердити владу в Гетьманщині своїх претендентів на гетьманство, зокрема Михайла Ханенка та Петра Суховія. Особливо ускладнилося становище Запорізької Січі після Андрусівського перемир’я. За умовами перемир’я Січ повинна була надавати воєнну допомогу обом державам, причому саме тоді, коли кожна з них прагла ліквідації Української гетьманської держави.

5.    Кошовий  отаман  Іван  Сірко.

                            Рольова гра «Крісло героя». 

    Учень в козацькому вбранні відповідає на запитання класу, що стосується

особи Івана Сірка.

  Запитання:

Розкажіть про своє дитинство.

Чи брали ви участь у національно-визвольній війні?

Скільки разів і чому обирали вас кошовим отаманом на Січі?

Чи знали про вас за межами Січі?

Чому вас відправили до Сибіру?

А чи насправді писали козаки листа турецькому султану?

Робота  з  історичними  джерелами.

Документ 2. Польський хроніст Віспасіан Коховський про Івана Сірка

«Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером, перевищуючи цим Дорошенка. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти,

лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде!»; після цих слів плач одразу вщухав.Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Влітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку — на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну й невблаганну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру». (Власов В. Історія України.8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 166)

«Того ж літа, 1 серпня, преставився від цього життя в своїй пасіці, похворівши певний час, славний кошовий отаман Іван Сірко. Його припроводжено водою до Запорозької Січі і чесно поховано всім низовим Запорозьким Військом у полі за Січчю, навпроти Московського окопу, де ховалося інше запорозьке товариство. Поховано його знамените 2 серпня з превеликою гарматною й мушкетною стрільбою і з великим жалем всього низового війська. Бо це був той їхній справний і щасливий вождь, який із молодих літ аж до своєї старості, бавлячись воєнними промислами, не тільки значно воював Крим і попалив у ньому деякі міста, але також погромлював у диких полях, було то на різних місцях, численні татарські чамбули і відбивав полонений християнський ясир.

Він запливав на човнах і в Чорне море та чинив на різних місцях бусурманам немалі шкоди й розорення. А на самому Чорному морі громив він кораблі й каторги, що пливли з Константинополя до Криму, Азова та в інші місця, і з великими здобичами щасливо повертався із Запорозьким Військом до свого коша. Його все військо дуже любило і за батька свого шанувало. Поховавши ж і його, як вище казав, з жалем, висипали над ним значну могилу й поставили на ній кам'яного хреста із належним написом його імені та справ. Після похорону низове військо з новим кошовим Стягайлом писало до гетьмана Самойловича такий лист, жалісливо ознаймовуючи його про ту його, Сіркову, кончину і про погреб його»

Запитання до  уривків  із  джерел

1.    Що ви з цих джерел   можете сказати про кошового отамана Сірка?

2.    Чому Сірка так поважали козаки?

3.    Проти  кого  здійснив  найбільше  походів  І  Сірко?

4.    Чому  Татари  боялися  І  Сірка  і  лякали  ним  своїх  дітей?

V   Закріплення  нових  знань.

«Мікрофон»

Вчитель продовжіть  речення

 Я запам’ятав.....

 Я дізнався….

Найбільше  мене  зацікавило…

 Мені сподобалося.....

VI   Підсумок  уроку.

Заключне  слово  вчителя.

VII  Домашнє  завдання.

Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника,  скласти  історичний  портрет  Івана  Сірка.

Урок № 21 «Передумови та початок Національно-визвольної війни».

                                    Урок   № 21

Тема  уроку;  «Передумови та початок Національно-визвольної війни».

Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана хмельницького та його сподвижників;  

          характеризувати події на початку війни;

розвивати  вміння   працювати  з  історичною  картою,   логічне та історичне мислення школярів;

            на прикладах героїчної історії українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Основні  поняття  Національно-визвольна  війна.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал,  повідомлення учнів.

Основні дати: 1595—1657 pp. — роки життя Б. Хмельницького; 22 січня 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 1648—1657 pp. — Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна війна»;

• визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;

• скласти історичний портрет Богдана Хмельницького;

• називати імена сподвижників Богдана Хмельницького;

• аналізувати та порівнювати історичні події, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі.

                                          
                                                                             Хід  уроку

I     Організаційний  момент.   Учитель  повідомляє  тему  і  мету  уроку.

II    Актуалізація  опорних  знань

       Запитання

1.    Назвіть причини появи  українського  козацтва.

2.    Якими методами відстоювали козаки свої права і незалежність?

3.    Чому  коли  ми  згадуємо  козаків  характеризуємо  їх,  як  борців  за  волю   України? 
4..    Назвіть прояви національно-визвольної боротьби  українського народу у 20 – 30 рр. 17 ст.?

5..    Чим закінчилися ці повстання?  Чому? 

Гра  впізнай  героя.    Учитель   зачитує  короткий  вірш-загадку,  а  учні  повинні  впізнати  про  кого  йдеться

Ти  козаків  зумів  зібрати
І   першу  Січ  побудувати
За  що  народ  тебе  шанував
І   думи  про  славного  гетьмана  склав.    (Д.  Вишневецький. )

На  морі  рівних  ти  не  знав
На  чайках  до  Стамбула  допливав
І  навіть  Кафу   здобути  зумів
Десятки  тисяч  бранців  ти  звільнив.     (  П.   Канашевич-Сагайдачний. )

III.   Мотивація  навчальної  діяльності  учнів.

Ознайомлення з епіграфом розділу                                 

В ті роки плакали в країні         
І попід Польщею в повинні
Йому, Богдану, доручили,
На Січі булаву вручили, і опір свій розпочали,

А нас звільнили з кабали.

(Спрогнозуйте про які події української історії ми будемо говорити? ).

Учні  аналізують епіграф та дають відповіді.

 

IV   Вивчення  нового  матеріалу
                                              
                                                      План
1.    Причини  та  передумови  Національно-визвольної  війни  українського  народу  середини  XVII ст..
2.    Богдан  Хмельницький  та  його  сподвижники.
3.     Початок  війни.

Проблемне питання.

·        Чи можна вважати Б. Хмельницького справжнім патріотом української землі?

1.   Причини  та  передумови  Національно-визвольної  війни

Учні  приступають до з’ясування причин Національно-визвольної війни. Це вони роблять за допомогою документів, працювати з якими будуть в парах.

Для опрацювання учитель пропонує ряд історичних джерел. Проаналізувавши їх, учні повинні виконати нижченаведені завдання.

                                           Завдання

1. Згрупувати історичні джерела як такі, що вказують на:

а) посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої;

б) обмеження прав козацтва;

в) погіршення становища селян та міщан.

2. Визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу.

Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645–1646 рр.

«Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 100)

Документ 2. Із записок польського публіциста середини ХVІІ ст.

«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів... Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців». (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 105)

Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.)

«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають

панам урядовцям знущатися з нас». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник.  К.: А.С.К., 2000. — С. 100)

    Документ 4 Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни

Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.

Опрацювавши дані джерела, учні складають таблицю.   Причини  та  передумови   Національно-визвольної війни

                                                 Причини

1. Загострення національно–релігійних утисків українського населення під владою Польщі

2. Посилення соціально- економічного гніту селян, міщан, козаків.

3. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва

                    Передумови

1. Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства.

2. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти.

3. Початок формування української   нації

Метод «Мозковий штурм».

Завдання для учнів

Зробіть припущення, виходячи  зі сформульованих причин війни, які верстви населення взяли участь у виступі та чого вони прагнули.

Робота над поняттями

Пропонуємо учням на основі отриманих знань спробувати самостійно дати визначення поняттю «національно-визвольна війна».

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. — це збройна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування.

2.    Богдан  Хмельницький  та  його  сподвижники.
Повідомлення  учня  « Богдан  Хмельницький »   (Демонстрація  портрета  Хмельницького. 

 

Постать  в  історії

Богдан Хмельницький

• народився 1595 р. в сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького, навчався в Київській братській школі, а потім у єзуїтській колегії у Львові;

• був обдарований природним розумом і дуже освічений, знав сім мов;

• вступив до козацького війська, брав участь у військових походах проти турків та татар, у битві під Цецорою потрапив у полон;

• після полону стає реєстровим козаком, бере участь в походах, спочатку обіймає посаду писаря, а потім сотника;

не раз їздив з козацькими посольствами до польського короля, де відстоював інтереси українського козацтва;

у 1647 р. його заарештовано польською владою. Звільнившись, втікає до Запорожжя, де у 1648 р. його обирають гетьманом.     У січні 1648 р. очолив Національно-визвольну війну. Під час національно- визвольних змагань проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Осмислюючи досвід визвольної боротьби, сформулював ідею створення незалежної Української держави в її етнічних межах і розпочав її реалізацію. Домігся визнання Української козацької держави як суб’єкта міжнародного права. Помер у Чигирині й був похований у Суботові в Іллінській церкві.

Із записок венеційського дипломата А. Віміна

«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...» (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 102)

Власов про Б. Хмельницького

«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своєї вправи». (Власов В. Історія України.8 клас
            Завдання.      
1. На основі даних документів та ілюстрацій визначте риси характеру Богдана Хмельницького.

2. На думку дослідників гравюра Гондіуса найбільш правдиво відтворює зовнішність Хмельницького. Чи згодні ви з цією думкою? Чому?

Сподвижники Б Хмельницького. .
Учитель.  Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів — козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами.

До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші.

Соратники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України.

Повідомлення  учнів  про  сподвижників  Б Хмельницького.

3.  Початок  війни.    
  Робота з  картою.

Користуючись картою атласа «Козацька держава за гетьмана Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.)», назвіть:

1.)    держави, до складу яких входили українські землі;

2.)    Січ, де Б. Хмельницького було обрано гетьманом.

Розповідь  учителя.  Початок  Національно-визвольної війни.
Приводом до початку повстання, що переросло в Національно- визвольну війну, стала особиста кривда, заподіяна Хмельницькому чигиринським підстаростою   Данієлем  Чаплинсь-
ким. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів, захопив його дружину та жорстоко побив малолітнього сина.

Звернення Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднується до козацької старшини, яка таємно обговорювала план збройного повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 1647 р. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої. Повстання вирішили розпочати в листопаді 1648 р. захопленням Трахтемирова, де перебував урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк. Домовилися також направити послів до кримського хана й турецького султана, щоб заручитися їх підтримкою.

Однак плани повстанців було видано полякам. Хмельницького заарештували й кинули до в’язниці в Чигирині. Звідти він утік завдяки допомозі чигиринського полковника Станіслава Кричевського та своїх друзів і подався на Запорожжя.

На початку січня 1648 р. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався неподалік Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються датою початку Національно-визвольної війни. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького.

Новообраний гетьман Б. Хмельницький звернувся з універсалами до українського народу, де закликав усіх небайдужих до долі своєї Вітчизни вступати до козацького війська для боротьби проти польського панування. Водночас посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про воєнно-політичний союз із кримським ханом Іслам-Гіреєм III. Відповідно до нього, на допомогу козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників.

Здійснені заходи дозволили гетьману на кінець квітня 1648 р. зібрати 5 тис. козаків та 6 тис. татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки.   Війна набувала всенародного характеру.

V  Закріплення  нових  знань

Про  кого  йдеться

Україну  вільною  бачити  хотів
Тому  із  поляками  у  війну  вступив
Перемогу  не   одну  святкував -
Народу  українському  надію  ти  дав
І  державу  козацьку  заснував   ( Б  Хмельницький.  )

Історичний диктант  Дайте відповідь «так» або «ні»

1.     Родовим маєтком Б. Хмельницького був хутір Суботів. (ТАК)

2.     1595- 1657рр.- роки життя Б. Хмельницького.(ТАК)

3.     Б. Хмельницький – правитель Речі Посполитої (НІ)

4.     Поштовхом до козацького повстання стала особиста трагедія Б. Хмельницького. (ТАК)

5.     Б. Хмельницький народився  в сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького. (ТАК)

6.     Батько Б. Хмельницького загинув в битві під Цицорою. (ТАК)

7.  Національно-визвольна  війна  розпочалася  в  листопаді  1646 р.(  Ні )
8.   Сподвижниками Б  Хмельницького  були   М  Кривоніс,  І.  Богун.  ( Так )

VI     Підсумки  уроку.

Обговорення проблемного питання, поставленого на початку уроку.

Прийом «Незакінчене речення»

Сьогодні на уроці я зрозумів…

Сьогодні на уроці я дізнався про …

Мене дуже зацікавило …

VII   Домашнє  завдання.

1.Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника.

2.   Творче завдання «Історичне інтерв’ю»

Уявіть, що у вас з’явилася можливість узяти інтерв’ю в Б. Хмельницького. Підготуйте перелік запитань до нього.

                                                                       
                                                                                                                                                                  
                                                                                                                                                                 
                                                                                                                                                             

Історія - це просто: Олімпіада з історії

Історія - це просто: Олімпіада з історії: Завдання ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії (8 клас)

Історія - це просто: Олімпіада з історії

Історія - це просто: Олімпіада з історії: Завдання ІV етапу ХVІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії (8 клас)