Історія України 9 клас Тематичне оцінювання з теми Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII в першій половині XIX ст.

                                       Варіант  1

1.    У якому  регіоні  Наддніпрянщини  на  межі  століть  Українці   становили  найбільшу  частку  населення?
А.    На  Слобожанщині.
Б.    На  Півдні.
В.    На  Лівобережжі.
Г.    На  Правобережжі.

2.     Позначте  наміри  Наполеона  щодо  України  перед  війною  1812 р:
А.    Залишити  під  владою  Росії.
Б.     Надати  автономію.
В.     Надати  незалежність.
Г.     Розділити  на  кілька  частин  під  владою  різних  держав.

3.     Позначте  назву  міста  яке  на  початку  XIX ст.    стало  осередком  першої  хвилі    національного  відродження  в Наддніпрянській Україні:
А.    Харків.
Б.    Львів.
В.     Київ.
Г.     Катеринослав.

4.    Прочитайте  уривок  і  визначте  про  кого  йдеться.
Учений-енциклопедист,  визнаний  фахівець   у  царині  історії,  філології,  етнографії,  ботаніки,  перший  ректор  Київського  університету,  автор  збірки» Малоросійські  пісні »

А.     І.  Котляревський.
Б.     М.  Максимович
В.      І.  Сризневський.
Г.      М.  Костомаров.

5.     Установіть  послідовність  подій.
А.     Таємна  місія  В.  Капніста  до  Берліна.
Б.     Утворення  товариства  « Об’єднаних  Слов’ян »
В.     Порто-франко  Одеси.
Г.      Повстання  Устима  Кармелюка.

6.     Складіть  речення  з  указаною   назвою  « Азовське  козацьке  військо »

7.    Дайте  відповідь  на  запитання.
Якими  були  напрямки  діяльності  Кирило-Мефодіївського  брацтва?

8.    Дайте  розгорнуту  відповідь  на  питання.
Яким  було  становище  сільського  господарства  у  підросійській  Україні  у  першій  половині  XIX ст.?    Зробіть  висновок.



                                                                   Варіант  2.

1.   Яка  декабристська  організація  в  своїх   програмових  документах   планувала  створити   на   території  України дві  автономії:  Українську  ( столиця  Харків )  і  Чорноморську  ( столиця  Київ )?
А.    « Союз  благоденства ».
Б.    « Північне  товариство ».
В.    « Південне  товариство ».
Г.     « Товариство  об’єднаних  Слов’ян ».

2.    Які  губернії  входили  до  Київського  генерал-губернаторства?
А.     Херсонська,  Таврійська,  Катеринославська.
Б.     Київська,  Волинська,  Подільська.
В.     Чернігівська,  Полтавська,  Київська.
Г.      Волинська,  Харківська, Чернігівська.
 
3.    У  якій  галузі  промисловості       Наддніпрянщини  з’явилися  перші  ознаки  промислового  перевороту?
А.    Харчова  промисловість.
Б.     Кам’яновугільна  промисловість.
В.    Сукняна  промисловість.
Г.     Металообробна  промисловість.

4.    Прочитайте  уривок  і  визначте  про  кого  йдеться.
Український  поет  і художник,  якому   судилося  стати  символом  українського  національного  руху, був  членом  Кирило-Мефодіївського  брацтва,  його  поетичний  доробок визначають,  як  геніальний.

А.     І.  Сризневський.
Б.     І.  Котляревський.
В.     М.  Максимович.
Г.      Т.  Шевченко.


5.    Установіть  послідовність  подій.
А.    Заснування  масонської  ложі  « Любов  до  істини ».
Б.     Відкриття  університету  в  Київі.
В.     Заснування  університету  в  Харкові.
Г.      Польське  повстання.

6.    Складіть  речення  з  указаною  назвою.  «Наполеоніди ».

7.    Дайте  відповідь  на  запитання.  Якими  були  основні  ідеї  Кирило-Мефодіївського   брацтва   висловлені  у   їхніх   програмових  документах? 

8.    Дайте  розгорнуту  відповідь  на  питання.
Що  вам  відомо  про  початок  національного  відродження  на  території  Наддніпрянщини?  

                                                       Варіант  3.
 
1.   Вихід  якої  книжки  засвідчив   початок  національного  відродження  на  українських  землях  в  складі  Російської  імперії?
А.    « Енеїда »  Івана  Котляревського.
Б.   « Малоросійські  пісні »  Михайла  Максимовича.
В.    « Історія   Малої  Росії » Дмитра  Бантиша-Каменського.
Г.    « Кобзар »   Тараса  Шевченка.

2.    Який  регіон  Наддніпрянщини  від  30-х рр..  XIX  ст.   став  основним  постачальником  зерна  на  експорт?
А.    Лівобережжя.
Б.    Слобожанщина.
В.    Правобережжя.
Г.     Південь.

3.   Укажіть назву  таємного  товариства  створеного  1823 р.  в  Новограді-Волинському:
А.   «  Союз  спасіння ».
Б.   « Союз  благоденства ».
В.    « Товариство  об’єднаних  Слов’ян ».
Г.     « Південне  товариство ».

4.   Прочитайте  уривок  і  визначте  про  кого  йдеться.
Один  із  засновників    та  ідейних  натхненників  харківського  гуртка   романтиків,  видавав 
« Запорозьку   старину ».

А.    В.  Лукашевич.
Б.    М.   Костомаров.
В.    М.  Максимович.
Г.     І.  Сризневський.

5.    Установіть  послідовність  подій.
А.   Повстання  Чернігівського  полку.
Б.   Видання  збірки  « Малоросійські  пісні »
В.   Приєднання  Бессарабії  до  Російської  імперії.
Г.    Видання  збірки  « Спроба  зібрання  старовинних   малоросійських  пісень ».

6.    Складіть  речення  з  указаною  назвою   «  Кирило-Мефодіївське  брацтво «

7.    Дайте  відповідь  на  запитання.
Чому  Харків  називають  колискою  національного  відродження  Наддніпрянської  України?

8.    Дайте  розгорнуту   відповідь  на  запитання.
Коли  розпочався  промисловий   переворот   в  підросійській  Україні,  і  які  його  особливості?  Зробіть  висновок.

                                                            Варіант  4.
1.     Який  завод  було   збудовано    фірмою    « Брати  Яхненки  і  Симиренко »   в    1843 р.   у селі  Ташлику  на  Черкащині  -  один   із   перших в  Російській  імперії?
А.     Машинобудівний.
Б.     Цукровий.
В.     Чавуноливарний.
Г.      Мідяний.

2.   Укажіть  в  якому  місті   у  1818  -  1819 рр.  діяла  масонська  ложа  «Любов  до  істини »:
А.    Харків.
Б.    Київ.
В.    Одеса.
Г.     Полтава.

3.    Початком  промислового  перевороту   в  Наддніпрянщині  називають:
А.    80 -ті  рр.  XVIII с т..
Б.    90 – ті   рр.  XVIII ст..
В.    20-ті  рр.  XIX ст..
Г.     30 - ті рр.  XIX ст..

4.   Прочитайте  уривок  і  визначте  про  кого  йдеться.
Перший  класик  нової  української  літератури,  автор  « Енеїди »,  був  членом  масонської  ложі 
« Любов  до  істини «.

А.    М.  Максимович.
Б.     І  Котляревський.
В.     І.  Сризневський.
Г.      Т.  Шевченко.

5.    Установіть  послідовність  подій.
А.     Видання О.  Павловським  «Граматики  малоросійського  наріччя »
Б.     Заснування  Азовського  козацького  війська.
В.     Заснування  « Філотехнічного  товариства «.
Г.      Діяльність  Новгород-Сіверського  гуртка  « Автономістів ».

6.    Складіть  речення  з  указаною  назвою.
Устим  Кармелюк.

7.    Дайте  відповідь  на  питання.
Яка  роль  відводилася  Україні  в  програмових  документах  декабристських  організацій?

8.    Дайте  розгорнуту  відповідь  на  запитання.Проаналізуйте  утворення  Кирило-Мефодіївського  брацтва  та  їхні  програмові  документи?   

Методичні рекомендації з Історії на 2017 - 2018 навчальний рік

Історія

У 2017/2018 навчальному році чинними будуть оновлені програми для учнів 5 - 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи», затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; для учнів 10-11 класів: програми, затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть також обрати для пілотування програму інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ. 10­11 класи».

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланнями: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi- 5-9-klas-2017.html;                                              http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-

programy.html

У 2017 р. програми для 5-9 класів були оновлені з урахуванням положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) і результатів громадського обговорення на сайті EdEra. Метою оновлення було запропонувати стратегію прогресу в навчанні через формування предметних умінь і визначених Концепцією ключових компетентностей. Для цього програми перебудовано на основі результатів навчально- пізнавальної діяльності учнів як сукупності знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення результатів, що забезпечують формування життєво важливих навичок.

Оновлене формулювання мети загальної історичної освіти і компетентнісний потенціал предмета викладено в пояснювальній записці до програм. При організації навчальної діяльності вчитель має дбати насамперед про розвиток історичного мислення учнів. Вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів) підпорядковано формуванню низки життєво важливих компетенцій. Вилучено обов'язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід'ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема практичних (лабораторно-практичних) занять.

Напрям для оновлення програм задавали інтегровані надпредметні змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Ці змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів; інтегровані змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Програми передбачають реалізацію й міжпредметних змістових ліній. Змістова лінія «Культурна самосвідомість» спрямована на розвиток школяра як особистості, яка розуміє роль культури у формуванні мислення, усвідомлює зміни різних культур упродовж історії, має уявлення про різноманіття культур та їх особливості, цінує свою культуру і культурну багатоманітність світу. Під час вивчення питань, що належать до змістової лінії «Інформаційне середовище», головною метою є зростання учня як людини, яка сприймає і розуміє навколишнє інформаційне середовище, здатна його критично аналізувати, а також діяти в ньому відповідно до своїх цілей і усталеної в суспільстві комунікативної етики. Змістова лінія «Цінності й моральність» спрямована на формування учня як морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки, дотримується їх у школі і поза школою, не байдужа до нехтування ними і за потреби реагує на це відповідно до можливостей.

Ефективній реалізації міжпредметних змістових ліній сприятимуть внесені у програми відомості про можливі в межах кожної теми міжпредметні зв'язки. Навчання по змістових лініях реалізується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу роботу при міжпредметній і внутрішньопредметній інтеграції, позакласну роботу й роботу гуртків за інтересами, участь у загальнонаціональних учнівських конкурсах.

Концепція реформування середньої освіти й оновлені навчальні програми орієнтують учасників освітнього процесу на результат. У зв'язку з цим учителеві надано широкі можливості самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально-пізнавальної діяльності (що акцентують на зв'язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель має самостійно розподілити навчальний час за розділами програм. При тому потрібно подбати про збереження повноти завдань розділу, визначених як очікувані результати навчання.

Перелік історичних сюжетів у змісті кожного розділу програми не розділено на окремі заняття. Тому формулювання тематики уроків у межах розділів є також компетенцією вчителя. Формулюючи назву теми і перелік питань до кожного заняття, учителеві слід враховувати наявні в школі умови організації навчального процесу, пізнавальні інтереси й можливості учнів класу, а також власне бачення змісту розділу та підходів до його викладання.

Обов'язковою складовою кожного розділу програми є практичні роботи. Вони можуть бути як окремими вправами на частині уроку, так і спеціальними лабораторно-практичними заняттями. Учитель самостійно визначає форму, зміст і тривалість практичних робіт, орієнтуючись на визначені в розділах програми результати навчально-пізнавальної діяльності та подані до кожного з них орієнтовні завдання. Запропоновані в програмі завдання для практичних і творчих робіт (а в деяких випадках - ще й рекомендований перелік історичних подій, об'єктів і джерел для організації навчальної роботи) не обмежують право вчителя на вибір чи залучення інших джерел і пізнавальних завдань, диференціацію завдань за рівнем складності, виконання учнями практичних робіт не лише в класі, а й удома (з презентацією результатів на занятті).

Для підвищення ефективності навчання (зокрема доцільного розподілу навчального часу) рекомендуємо синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії. В оновлених програмах для 7­9 класів рекомендовану послідовність роботи над проблематикою історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки, а також у записках перед програмою для кожного конкретного класу. У програмах для 10-11 класів учитель може визначити послідовність такої роботи самостійно. Синхронізація вивчення історії України і всесвітньої історії - один зі способів забезпечити баланс між обсягом навчальних цілей у їх часовому вимірі та обсягом виділеного на вивчення цих предметів навчального часу.

У змістовому плані програми для 7-9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об'єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації. Зміст програми інтегрованого курсу для 6 класу переформатовано на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу, що дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України.

Програма «Вступ до історії» для учнів 5 класу створена так, щоб найкраще врахувати призначення пропедевтичного навчання: підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Головні завдання цього курсу: а) формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення; в) формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України. «Вступ до історії» укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Учителеві надано широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом відповідно до національного і локального вимірів, для вибору форм і методів роботи. За потреби він може навіть змінити порядок розділів програми, використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших (не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам'яток з акцентом на історії України.

У зв'язку з внесеними в навчальні програми змінами наголошуємо, що вчитель здійснює календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді). Він самостійно визначає формат, обсяг, структуру, зміст і оформлення календарних планів і поурочних планів-конспектів. Академічна свобода вчителя так само передбачає вільний вибір форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти.

Учитель може дотримуватися пропонованої програмами стратегії навчання історії або вибудувати власний алгоритм роботи з учнями конкретного класу, зокрема, акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо. Ці зміни вчитель повинен відобразити в робочій програмі, яку може укласти за зразком програм, що затверджені Міністерством. Перепланування допустиме за умови збереження вчителем орієнтації на вимоги чинних програм щодо очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Створена вчителем робоча програма набуває чинності після розгляду педагогічною радою і затвердженням керівником навчального закладу.

У 2017/2018 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися до пілотування в десятих класах інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ». Для цього потрібні згода учнів та їхніх батьків, відповідне рішення педагогічної ради навчального закладу, а також затвердження навчального плану школи (якщо це передбачено) відповідним органом управління освітою.

Викладання у шкільних навчальних курсах з історії проблематики геноцидів, вчинених у ХХ столітті сталінським і гітлерівським режимами - Голодомору 1932 - 1933 рр., Голокосту, Депортації кримськотатарського народу - має проводитись з перспективи виховання в учнів/учениць поваги до людських цінностей та формування ключових освітніх компетентностей - передусім соціальної та громадянської, ініціативності.

Ураховуючи наближення 85-х роковин Голодомору 1932 - 1933 рр. - геноциду українського народу, особливу увагу слід приділити набуттю учнями/ученицями конкретно-історичних знань та осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків сталінської політики творення голоду. При цьому історія трагедії українського народу має вписуватися в ширший історичний та порівняльний аспекти. Важливим є також поєднання класних та позакласних заходів для активізації потенціалу педагогіки партнерства, поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для кращого осмислення й передачі пам'яті про голод-геноцид з погляду виховання усвідомлення цінності власної держави, демократичних свобод, а також соціальної активності та відповідальності.

У поточному навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть обрати для пілотування програму курсу за вибором для учнів 10 класу «Голодомор 1932 - 1933 років в Україні: історія, уроки на майбутнє», схвалену Міністерством. Навчальні заклади у 2017/2018 р. також можуть долучитися до Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка, що буде проведено Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у співпраці з Міністерством освіти і науки України, за підтримки Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.

Урок 44 Слобідська Україна і Запорізька Січ в другій половині XVII ст

                                                      Урок 44
  Тема:    Слобідська  Україна  і  Запорозька  Січ  у  другій  половині XVII ст..
Мета:   визначити причини та хвилі колонізації Слобожанщини; охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, органи влади та соціальний устрій Слобожанщини,  сформувати уявлення про розвиток Запорізької Січі  в другій половині XVII ст. та роль кошового отамана Івана Сірка   в історії  України, розповісти  про   економічне  життя Січі.  Розвивати вміння порівнювати події і процеси у різних регіонах країни, формувати  хронологічні та просторові компетенції;  розвивати навики дослідження різних історичних джерел;   виховувати повагу до історичного минулого українського народу

Тип  уроку  урок засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник,   картки  з  історичними  джерелами,  історичний  атлас, портрет  І.  Сірка.

Основні  поняття: Слобожанщина (Слобідська Україна), колонізація, адміністративно-територіальний устрій, Запорозька Січ.

Дати: 30—40 рр. ХVII ст. — перша хвиля переселень, 50-ті рр. ХVІІ ст. — друга хвиля переселень, утворення слобідських полків, 1654 р. — заснування Харкова.

Очікувані результати.   Учні зможуть: характеризувати політичний та адміністративно-терито­рі­альний  устрій  Слобідської   України  в другій половині ХVІІ ст.; визначати соціальний устрій Слобідської  України,  називати  основні  стани  населення;  показувати  на  карті  центри   полків Слобідської України; застосовувати  та  пояснювати  на  прикладах  поняття «Слобожанщина», «займанщина»;    характеризувати   становище   Запорозької  Січі  у  складі  Гетьманщини в  другій половині  VXII ст.,  називати імена козацьких    провідників;    розвинути  вміння   аналізувати історичні  джерела, на  основі  їх  давати  характеристику   історичним  діячам,  робити  висновки   та узагальнення.

                                                                       Хід  уроку.

 I  Організаційний  момент. Повідомлення теми і  мети уроку.

II     Актуалізація  опорних  знань.
               Бліц-опитування.
1.   Яким  був  адміністративно-тереторіальний  устрій  Гетьманщини  за  Б.  Хмельницького?

2.    Коли Гетьманщина розкололася на Лівобережну та Правобережну? З якими історичними подіями це було пов’язано?

3.      Пригадайте, ким і коли в Україні була побудована перша Запорозька Січ.

4.       Що вона собою являла? Який зовнішній вигляд мала?

5.    Чому Запорозьку Січ називали козацькою республікою?

6.     Яку роль відіграла Запорозька Січ та українське козацтво в Національно-визвольній війні українського народу?

III  Мотивація  навчальної  діяльності
Учитель.  За часів Національно-визвольної війни Запорозька Січ розташовувалася на Микитиному розі. Вона відігравала вирішальну роль у підготовці й розгортанні війни. Саме державні традиції Січі були використані Б. Хмельницьким під час розбудови Української козацької держави, на території якої запроваджувався козацький устрій. Але згодом між запорожцями і гетьманом відносини загострюються, бо козацтво було невдоволене умовами Зборівського, Білоцерківського договорів та Переяславською радою (тут слід пригадати умови цих угод).  В  наслідок  підписання  цих  договорів  пожвавилося   й   переселення   козаків   і   простого   населення    на   територію  Слобідської  України.    Стосунки з гетьманською владою ще більше загострюються після смерті   Б. Хмельницького аж до збройних виступів.   У ході війни Січ змінила своє розташування. З 1652 по 1709 рр. вона перебувала в гирлі річки Чортомлик, тому й дістала назву Чортомлицької.

IV   Вивчення  нового  матеріалу.
                                     План.
1.   Заселення  Слобідської  України.  Заснування  міст.
2.    Адміністративно-територіальний  устрій  Слобожанщини.
3.    Економічне  життя  Січі.
4.    Роль  Запорізької  Січі  у  воєнно-політичних  подіях  другої  половини  XVII ст..
5.    Кошовий  отаман  Іван  Сірко.

1.   Заселення  Слобідської  України.  Заснування  міст.   Розповідь  учителя.
Розповідь учителя (супроводжується роботою  із  картою)

Робота із  картою.

Вчитель. Розгляньте  уважно  карту,  Як ви бачите, жовтим  кольором позначено історичну область Слобожанщину. Користуючись  знаннями із географії, скажіть, які  сучасні  українські області  знаходяться  у межах цього краю.

Слобідська Україна (друга назва – Слобожанщина) – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північні частини  Донецької  та Луганської областей  України, південно-східна частини Воронезької, південно-західна частини Бєлгородської, південь Курської областей Росії.

Починаючи від другої половини ХУІст., а особливо з 30-х рр. XVII ст.,  Слобожанщину поступово заселяють українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які втікали від польсько-шляхетського гноблення.

Перша хвиля переселень

   У XVI ст. на південних кордонах Московської держави сторожову службу: несуть переважно українські козаки;

у другій половині XVI ст.  українські переселенці активно брали участь у будівництві міст (наприклад, міста Цареборисова - період правління Бориса Годунова);   Святогорського  монастиря,   що став  притулком для  селян, які стали постійними жителями цього края;

   Більш активне переселення українців на Слобожанщину починається в 30-40-і роки XVII ст.

Причини:

зацікавленість російського уряду в припливі переселенців; поразка українських козаків у повстаннях 30-х років. Після них почалися репресії, що змушували не тільки козаків, але й представників інших станів українського суспільства переселятися разом з родинами, майном і худобою.

1638 р. - одним з перших у місті Чугуєві осів великий загін (3 тис. чол.) козаків-повстанців на чолі з Яковом Острянином (Остряницею). Переселенці будували окремі поселення або осідали в існуючих містах-Бєлгороді, Курську, Валуйках,   Воронежі, Єльці, Карачаєві та ін. Переселенці-українці в містах створили свою окрему слободу («черкаську»). Управління тут було за козацьким зразком.    

Друга хвиля переселень

   Масове переселення на Слобожанщину почалося після Білоцерківського до-говору 1651 р. (після поразки перед Берестечком). Адже цей договір передбачав повернення в козацьку Україну польської шляхти і чиновників.

 Царський уряд прихильно ставився до переселенців, які своїми слободами утворювали нову захисну смугу на півдні держави. Під поселення відводи-лися недоторкані землі.  Переселенцям дозволялося зберігати свій козацький устрій і внутрішню автономію.

У 1652 р. козацький полковник Іван Дзиковський з тисячею сімейних ко-заків заснував місто Острогожськ,

 •   До середини 50-х років XVII в. виникли нові міста Суми, Харків, Охтирка, Лебедин, Чугуїв і велика кількість слобід.

   Масове переселення у Слобожанщину українського населення розпочалося у другій половині XVII ст. й було пов'язане з добою Руїни, що охопила в цей час козацьку Україну.

У верхів'ях Сіверського Дін­ця, Ворскли, Псла та басейнах інших річок переселенці заснували чи­мало нових поселень. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. - 64), де жило близько 250 тис. осіб, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»).

Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які  перебували під управлінням царських воєвод.

2.  Адміністративно-територіальний   устрій   Слобожанщини.    Робота  з    підручником  с.  172.
             Завдання.
1.   Визначте  особливості  адміністративно-тереторіального  устрою  Слобожанщини.
2.    Порівняйте  Адміністративно-тереторіальний  устрій  Слобідської  і  Лівобережної  України.

3.    Економічне  життя  Січі.     Хлопці –козаки у віршованій формі розповідають про торгівлю, промисли    та ремесла, що мали місце на Січі.

          Гей, панове-молодці!

          Діставайте гаманці.

Годі шаблею рубати,

Розпочнемо торгувати.

    Цю науку здавна знаєм,

            Шлях торговий прокладаєм

І по морю, і по суші.

     Всюди були наші душі.

Плаваємо в Крим до турків.

Їм веземо полотно, вовну, рибу і олію,

Масло, хутра і залізо,

Коноплі, овець, ікру.

                                             Ну, а звідти- кінську збрую,

                                             Сіль, китайку і вино,

                                             Ножі , бритви, бакалію!

                                             Чого тільки не було…

Все вантажили на «чайки»,

Чорним морем і Дніпром

Козаків ми постачали

Цим нечуваним добром.

                                            Ще були у нас дороги

                                            І в Росію, і в Литву,

                                            І у Польщу вивозили

                                            Цю заморську красоту.

Добре хлопці торгували,

Трохи грошей заробляли.

З року в рік ведуть валки

Наші славні чумаки.

                                               То не проста в них робота:

                                               Щоб дістатись Перекопа,

                                               Треба мито заплатити

                                                І від страху попотіти.

Їх чекає небезпека всюди:

Зблизька і здалека.

Тут нападуть, там обкрадуть

Ще й податками обкладуть.

                                                І не знаєш як діяти,

                                                Щоб товару не віддати

                                                А товар то цінний – сіль,

                                                бо  щодня потрібен всім.

Ми не тільки торгували,

а самі ще виробляли.

Мали добрих ковалів,

Корабелів, зброярів.

                                                 Половить любили рибку,

                                                 Посолить , в діжки запхнуть.

                                                 Саме в Січі народилось

                                                 «Мертві бджоли не гудуть».

Ось такі ми молодці

Хлібороби і купці,

І рибалки, і мисливці!

На всі руки ми умільці.

Запитання:

1.      Які види торгівлі розвивались на Січі?

2.      З якими державами торгували?

3.      Що вивозили і що ввозили на Україну?

4.      Звідки везли сіль?(карта).

5.      Які ремесла розвивались на Січі?

4. Роль  Запорізької  Січі  у  воєнно-політичних  подіях  другої  половини  XVII ст..
        Розповідь  учителя.

Бурхливі події середини ХVII ст. були безпосередньо пов’язані із Запоріжжям. Але за роки Національно-визвольної війни центр боротьби за державну незалежність України було перенесено із Січі на «волость», де утворилася козацька держава на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким. Це зумовило зміни в становищі Запорізької Січі.

З якого по який час тривала Національно-визвольна війна і хто її розпочав?

Перед початком Національно-визвольної війни Запорізька Січ містилася на Микитиному Розі. Саме там Богдан Хмельницький готував повстання проти Речі Посполитої. Запорізькій Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні цієї війни. На визволених територіях запроваджувався козацький устрій. Запорожці брали участь у воєнних діях проти Речі Посполитої. Одначе за умовами Зборівського договору багато запорожців опинилося поза козацьким реєстром, що спричинило їхнє невдоволення та загострення їхніх відносин із гетьманською владою.

Не оминув запорожців і тяжкий для України Білоцерківський договір. Не випадково січовики брали участь у виступах козацтва проти старшини й гетьмана. Напружені відносини Запорізької Січі з гетьманським урядом спричинили зміну місця її розташування. У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик, яка проіснувала з 1652 – 1709 рр. Її ще називають Чортомлицькою.

Проте й надалі відносини Запорізької Січі з гетьманською владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів. Особливо виразно це виявилося після смерті Богдана Хмельницького. В той час Запорізька Січ намагалася повернути собі провідну роль у житті України. При цьому запорожці не завжди виявляли мудрість і політичну далекоглядність, а часом навіть, ставали на бік відвертих ворогів Української держави. Так було, зокрема, під час гетьманування  Івана Виговського, коли запорожці надали допомогу заколотнику Якову Барабашу. Завдяки підтримці запорожців гетьманську булаву здобув Іван Брюховецький. Не були зважені і дії січовиків під час гетьманування Петра Дорошенка. Запорожці вдавалися й до інших нерозсудливих спроб утвердити владу в Гетьманщині своїх претендентів на гетьманство, зокрема Михайла Ханенка та Петра Суховія. Особливо ускладнилося становище Запорізької Січі після Андрусівського перемир’я. За умовами перемир’я Січ повинна була надавати воєнну допомогу обом державам, причому саме тоді, коли кожна з них прагла ліквідації Української гетьманської держави.

5.    Кошовий  отаман  Іван  Сірко.

                            Рольова гра «Крісло героя». 

    Учень в козацькому вбранні відповідає на запитання класу, що стосується

особи Івана Сірка.

  Запитання:

Розкажіть про своє дитинство.

Чи брали ви участь у національно-визвольній війні?

Скільки разів і чому обирали вас кошовим отаманом на Січі?

Чи знали про вас за межами Січі?

Чому вас відправили до Сибіру?

А чи насправді писали козаки листа турецькому султану?

Робота  з  історичними  джерелами.

Документ 2. Польський хроніст Віспасіан Коховський про Івана Сірка

«Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером, перевищуючи цим Дорошенка. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти,

лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде!»; після цих слів плач одразу вщухав.Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Влітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку — на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну й невблаганну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру». (Власов В. Історія України.8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 166)

«Того ж літа, 1 серпня, преставився від цього життя в своїй пасіці, похворівши певний час, славний кошовий отаман Іван Сірко. Його припроводжено водою до Запорозької Січі і чесно поховано всім низовим Запорозьким Військом у полі за Січчю, навпроти Московського окопу, де ховалося інше запорозьке товариство. Поховано його знамените 2 серпня з превеликою гарматною й мушкетною стрільбою і з великим жалем всього низового війська. Бо це був той їхній справний і щасливий вождь, який із молодих літ аж до своєї старості, бавлячись воєнними промислами, не тільки значно воював Крим і попалив у ньому деякі міста, але також погромлював у диких полях, було то на різних місцях, численні татарські чамбули і відбивав полонений християнський ясир.

Він запливав на човнах і в Чорне море та чинив на різних місцях бусурманам немалі шкоди й розорення. А на самому Чорному морі громив він кораблі й каторги, що пливли з Константинополя до Криму, Азова та в інші місця, і з великими здобичами щасливо повертався із Запорозьким Військом до свого коша. Його все військо дуже любило і за батька свого шанувало. Поховавши ж і його, як вище казав, з жалем, висипали над ним значну могилу й поставили на ній кам'яного хреста із належним написом його імені та справ. Після похорону низове військо з новим кошовим Стягайлом писало до гетьмана Самойловича такий лист, жалісливо ознаймовуючи його про ту його, Сіркову, кончину і про погреб його»

Запитання до  уривків  із  джерел

1.    Що ви з цих джерел   можете сказати про кошового отамана Сірка?

2.    Чому Сірка так поважали козаки?

3.    Проти  кого  здійснив  найбільше  походів  І  Сірко?

4.    Чому  Татари  боялися  І  Сірка  і  лякали  ним  своїх  дітей?

V   Закріплення  нових  знань.

«Мікрофон»

Вчитель продовжіть  речення

 Я запам’ятав.....

 Я дізнався….

Найбільше  мене  зацікавило…

 Мені сподобалося.....

VI   Підсумок  уроку.

Заключне  слово  вчителя.

VII  Домашнє  завдання.

Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника,  скласти  історичний  портрет  Івана  Сірка.