вівторок, 17 січня 2017 р.

Урок № 21 «Передумови та початок Національно-визвольної війни».



                                    Урок   № 21

Тема  уроку; 
«Передумови та початок Національно-визвольної війни».
Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана хмельницького та його сподвижників;  
          характеризувати події на початку війни;
розвивати  вміння   працювати  з  історичною  картою,   логічне та історичне мислення школярів;
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Основні  поняття  Національно-визвольна  війна.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал,  повідомлення учнів.
Основні дати: 1595—1657 pp— роки життя Б. Хмельницького; 22 січня 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 1648—1657 pp— Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна війна»;
• визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;
• скласти історичний портрет Богдана Хмельницького;
• називати імена сподвижників Богдана Хмельницького;
• аналізувати та порівнювати історичні події, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі.


                                          
                                                                            
Хід  уроку

I     Організаційний  момент.   Учитель  повідомляє  тему  і  мету  уроку.

II    Актуалізація  опорних  знань

       Запитання

1.    Назвіть причини появи  українського  козацтва.
2.    Якими методами відстоювали козаки свої права і незалежність?
3.    Чому  коли  ми  згадуємо  козаків  характеризуємо  їх,  як  борців  за  волю   України? 
4..   
Назвіть прояви національно-визвольної боротьби  українського народу у 20 – 30
рр. 17 ст.?
5..    Чим закінчилися ці повстання?  Чому? 

Гра  впізнай  героя.    Учитель   зачитує  короткий  вірш-загадку,  а  учні  повинні  впізнати  про  кого  йдеться

Ти  козаків  зумів  зібрати
І   першу  Січ  побудувати
За  що  народ  тебе  шанував
І   думи  про  славного  гетьмана  склав.    (Д.  Вишневецький. )

На  морі  рівних  ти  не  знав
На  чайках  до  Стамбула  допливав
І  навіть  Кафу   здобути  зумів
Десятки  тисяч  бранців  ти  звільнив.     (  П.   Канашевич-Сагайдачний. )

III.   Мотивація  навчальної  діяльності  учнів.
Ознайомлення з епіграфом розділу                                 

В ті роки плакали в країні         
І попід Польщею в повинні
Йому, Богдану, доручили,
На Січі булаву вручили, і опір свій розпочали,
А нас звільнили з кабали.

(Спрогнозуйте про які події української історії ми будемо говорити? ).
Учні  аналізують епіграф та дають відповіді.
 
IV   Вивчення  нового  матеріалу
                                              
                                                      План
1.    Причини  та  передумови  Національно-визвольної  війни  українського  народу  середини  XVII ст..
2.    Богдан  Хмельницький  та  його  сподвижники.
3.     Початок  війни.

Проблемне питання.

·        Чи можна вважати Б. Хмельницького справжнім патріотом української землі?

1.   Причини  та  передумови  Національно-визвольної  війни

Учні
 приступають до з’ясування причин Національно-визвольної війни. Це вони роблять за допомогою документів, працювати з якими будуть в парах.
Для опрацювання учитель пропонує ряд історичних джерел. Проаналізувавши їх, учні повинні виконати нижченаведені завдання.

                                          
Завдання

1. Згрупувати історичні джерела як такі, що вказують на:
а) посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої;
б) обмеження прав козацтва;
в) погіршення становища селян та міщан.
2. Визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу.

Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645–1646 рр.

«Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 100)

Документ 2. Із записок польського публіциста середини ХVІІ ст.
«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів... Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців». (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 105)

Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.)
«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають
панам урядовцям знущатися з нас». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник.  К.: А.С.К., 2000. — С. 100)

    Документ 4 Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни
Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.

О
працювавши дані джерела, учні складають таблицю.   Причини  та  передумови   Національно-визвольної війни

                                                 Причини
1. Загострення національно–релігійних утисків українського населення під владою Польщі
2. Посилення соціально- економічного гніту селян, міщан, козаків.
3. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва

                    Передумови
1. Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства.
2. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти.
3. Початок формування української   нації

Метод «Мозковий штурм».

Завдання для учнів
Зробіть припущення, виходячи  зі сформульованих причин війни, які верстви населення взяли участь у виступі та чого вони прагнули.

Робота над поняттями
Пропонуємо учням на основі отриманих знань спробувати самостійно дати визначення поняттю «національно-визвольна війна».
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. це збройна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування.

2.    Богдан  Хмельницький  та  його  сподвижники.
Повідомлення  учня  « Богдан  Хмельницький »   (Демонстрація  портрета  Хмельницького. 
 
Постать  в  історії
Богдан Хмельницький
• народився 1595 р. в сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького, навчався в Київській братській школі, а потім у єзуїтській колегії у Львові;
• був обдарований природним розумом і дуже освічений, знав сім мов;
• вступив до козацького війська, брав участь у військових походах проти турків та татар, у битві під Цецорою потрапив у полон;
• після полону стає реєстровим козаком, бере участь в походах, спочатку обіймає посаду писаря, а потім сотника;
не раз їздив з козацькими посольствами до польського короля, де відстоював інтереси українського козацтва;
у 1647 р. його заарештовано польською владою. Звільнившись, втікає до Запорожжя, де у 1648 р. його обирають гетьманом.     У січні 1648 р. очолив Національно-визвольну війну. Під час національно- визвольних змагань проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Осмислюючи досвід визвольної боротьби, сформулював ідею створення незалежної Української держави в її етнічних межах і розпочав її реалізацію. Домігся визнання Української козацької держави як суб’єкта міжнародного права. Помер у Чигирині й був похований у Суботові в Іллінській церкві.
Із записок венеційського дипломата А. Віміна
«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...» (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 102)

Власов про Б. Хмельницького
«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своєї вправи». (Власов В. Історія України.8 клас
            Завдання.      
1. На основі даних документів та ілюстрацій визначте риси характеру Богдана Хмельницького.
2. На думку дослідників гравюра Гондіуса найбільш правдиво відтворює зовнішність Хмельницького. Чи згодні ви з цією думкою? Чому?

Сподвижники Б Хмельницького. .
Учитель. 
Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів — козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами.
До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші.
Соратники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України.
Повідомлення  учнів  про  сподвижників  Б Хмельницького.

3.  Початок  війни.    
  Робота з  картою.

Користуючись картою атласа «Козацька держава за гетьмана Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.)», назвіть:
1.)    держави, до складу яких входили українські землі;
2.)    Січ, де Б. Хмельницького було обрано гетьманом.

Розповідь  учителя.  Початок  Національно-визвольної війни.
Приводом до початку повстання, що переросло в Національно- визвольну війну, стала особиста кривда, заподіяна Хмельницькому чигиринським підстаростою   Данієлем  Чаплинсь-
ким. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів, захопив його дружину та жорстоко побив малолітнього сина.
Звернення Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднується до козацької старшини, яка таємно обговорювала план збройного повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 1647 р. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої. Повстання вирішили розпочати в листопаді 1648 р. захопленням Трахтемирова, де перебував урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк. Домовилися також направити послів до кримського хана й турецького султана, щоб заручитися їх підтримкою.
Однак плани повстанців було видано полякам. Хмельницького заарештували й кинули до в’язниці в Чигирині. Звідти він утік завдяки допомозі чигиринського полковника Станіслава Кричевського та своїх друзів і подався на Запорожжя.
На початку січня 1648 р. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався неподалік Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються датою початку Національно-визвольної війни. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького.
Новообраний гетьман Б. Хмельницький звернувся з універсалами до українського народу, де закликав усіх небайдужих до долі своєї Вітчизни вступати до козацького війська для боротьби проти польського панування. Водночас посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про воєнно-політичний союз із кримським ханом Іслам-Гіреєм III. Відповідно до нього, на допомогу козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників.
Здійснені заходи дозволили гетьману на кінець квітня 1648 р. зібрати 5 тис. козаків та 6 тис. татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки.   Війна набувала всенародного характеру.

V  Закріплення  нових  знань
Про  кого  йдеться

Історичний диктант  Дайте відповідь «так» або «ні»

1.     Родовим маєтком Б. Хмельницького був хутір Суботів. (ТАК)
2.     1595- 1657рр.- роки життя Б. Хмельницького.(ТАК)
3.     Б. Хмельницький – правитель Речі Посполитої (НІ)
4.     Поштовхом до козацького повстання стала особиста трагедія Б. Хмельницького. (ТАК)
5.     Б. Хмельницький народився  в сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького. (ТАК)
6.     Батько Б. Хмельницького загинув в битві під Цицорою. (ТАК)
7.  Національно-визвольна  війна  розпочалася  в  листопаді  1646 р.(  Ні )
8.   Сподвижниками Б  Хмельницького  були   М  Кривоніс,  І.  Богун.  ( Так )

VI     Підсумки  уроку.
Обговорення проблемного питання, поставленого на початку уроку.

Прийом «Незакінчене речення»
Сьогодні на уроці я зрозумів…
Сьогодні на уроці я дізнався про …
Мене дуже зацікавило …

VII   Домашнє  завдання.
1.Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника.
2.   Творче завдання «Історичне інтерв’ю»
Уявіть, що у вас з’явилася можливість узяти інтерв’ю в Б. Хмельницького. Підготуйте перелік запитань до нього.