5 клас урок 15 Українське козацтво у битвах і походах.

                       Урок   15

 

  Тема:   Українське  козацтво  у  битвах  і  походах. 

 

Мета:   З’ясувати   хто  такі  козаки,  та  які  були  причини   виникнення   козацтва.   Розповісти  про  життя  та  побут  українського  козацтва,   дати  оцінку  діяльності  таких  історичних  діячів     як   Петро  Сагайдачний,  і  Богдан   Хмельницький.     З’ясувати  що  таке  Національно-визвольна  війна  та  які  були  її    причини.   Розвивати  вміння  учнів   працювати  з  історичною  картою  і  підручником,  давати  оцінку  історичним  явищам  та  подіям    і  історичним  постаттям.     Виховувати повагу до своєї історії та її героїв.

 

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів,  мультимедійна  презентація. 

 

Тип  уроку:  урок  засвоєння нових знань,  та  формування  нових  навичок.

Хід  уроку

І    Організаційний    момент.   Повідомлення   теми    і    мети   уроку.

ІІ    Актуалізація   опорних  знань

          Гра   впізнай    мене

Учитель   За описом відгадайте, що це за князь:

1.   Нову хрестову віру дав

І срібну гривну карбував,

На Бузі місто збудував,

Один – три прізвища він мав.

То хто ж  така оця людина,

Яку так славить Україна?          (Володимир Великий )

 

2.   В знак перемоги, на вратах Царьграду,

Цей князь Великий щит свій прикував,

Та вигідну угоду русичам на радість

Із славним імператором Візантії уклав.                (князь Олег)

 

3. Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято, йшов.

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу.

Якого князя хан розбив?

Чекаю відповідь я вашу.                   Князь  Святослав.

 

4. Жона.Вдова.Княгиня.Мати.

Яку ти мужність осягла?

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла!

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнству путь, творить земні, славетні справи,

Цього не вправі ми забуть.                       Ольга

 

Запитання.

1.  В  якому  році  князь  Олег  заволодів   Києвом, убивши  князя Аскольда? (882)

2    .Який    князь   помер   від   племені   древлян?        (  Ігор )

3     .В якому році було запроваджене християнство?       ( 988 р. )

 

III. Мотивація  навчальної  діяльності.

Розповідь   учителя.       Зі    служінням    своєму  народові,  захистом  рідної  землі  від ворогів   пов’язувало   своє  життя  і  долю  українське  козацтво.  Що  вам  відомо  про  козаків?   Яким  був  їхній  одяг?

 

ІV    Вивчення   нового  матеріалу

 

 

                        ПЛАН

1.     Причини та джерела виникнення козацтва

2.      Гетьман   Петро   Сагайдачний.

3.      Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.

 

1.    Причини  та  джерела  виникнення  козацтва.

Розповідь  учителя.  Історики вважають, що слово козак-тюрського походження,а означає    вільна людина, прикордонник, охоронець. Перша згадка про козаків датована 1492 р.  Козаками називали вільнихлюдей, що ходили в степи на лови і билися з татарами.

 

Причини виникнення козацтва:

1. соціальна-посилення феодального та релігійного гноблення українського народу після утворення Речі Посполитої

2. економічна-захоплення польськими та литовськими феодалами укр..земель , нестача власної орної землі, переселення селян та міщан на нові землі для подальшого їх господарського освоєння;
3. лицарська — наявність героїчних постатей, які, нехтуючи своїм життям, були готові скласти голову, захищаючи свій народ від польсько-литовських феодалів, кримських татар і турків; саме вони згуртовували озброєні загони народних месників, що виступали на захист честі й волі України.

Усіх, хто опинився в межах «Дикого поля», життя примусило згуртуватися в могутню військову організацію — адже тільки так можна було захиститися від феодалів, турків і татар. Так виникла Запорізька Січ.

Хортиця (колишня Велика Хортиця) — острів на Дніпрі нижче від дніпрових порогів. Був важливим стратегічним опорним пунктом козаків. До 1775 р. входив до запорізьких володінь. Запорізька Січ була заснована ……пригадайте-но ким? на острові Хортиця Дмитром (Байдою) Вишневецьким у 1552-1554 pp. Тут почали збиратися втікачі не тільки з України, а й з Польщі, Білорусі, Молдови, Росії.Дуже скоро Запоріжжя перетворилося на могутню фортецю, оточену високим частоколом з гарматами.

 Поступово запорожці розділилися на різні козацькі верстви:
• січових козаків (практично увесь час перебували на Січі, належали до певного куреня);

• реєстрових козаків (перебували на службі польського короля, одержували платню та землі за виконання службових обов'язків, а також звільнялися від сплати податків);

• паланкових козаків (сімейні козаки, які проживали на хуторах і зимівниках, належали до певної паланки);

• нереєстрових козаків (не внесені до реєстрів козаки, найбідніша та найактивніша під час соціальних виступів частина козацтва).
Незалежно від того, до якої верстви вони належали, козаки завжди боролися за свої одвічні права та привілеї — вільності;

вільно обирати старшину;

мати власний суд;

не сплачувати податків;

полювати та рибалити в пониззі Дніпра;

варити пиво й виробляти горілку, не сплачуючи за це державних податків;

вільно ділити спадщину померлих козаків;

ходити в морські та сухопутні походи проти турків і татар;

найматися на службу до іноземних монархів.
У військово-адміністративному плані Січ поділялася на 38 куренів, а в територіальному — на 5-10 паланок. Як правило, курені виникали за принципом земляцтва. Так, наприклад, були курені: Полтавський, Батуринський, Канівський, Переяславський, Уманський, Корсунський та ін. Наприкінці XVI ст. налічувалося 5-6 тис. запорожців. Козаки були хліборобами, рибалили, розводили худобу, коней, збирали мед, виварювали сіль. Жінок (дружин, дітей, сестер) на Січ не пускали — тут навіть існував закон, за яким той, хто привів жінку на Січ, мав бути скараний на смерть. Суспільні відносини на Січі мали демократичний характер: функції законодавчого органу належали загальній козацькій раді, виконавча влада — кошовому отаманові та старшині. Козацькій раді належала вся влада. Право голосу на ній мав кожен козак. Такий спосіб улаштування життя громади називають республікою. Ось чому Запорізьку Січ учені визначають як козацьку республіку. На раді козаки обирали собі керманичів - козацьку старшину: кошового отамана, суддю, писаря, осавула, обозного. Зазвичай рада збиралася кілька разів на рік.

До компетенції козацької ради входили такі питання:

оголошення війни та підписання миру;

організації військових походів;

кари злісних злочинців;

розподілу господарських угідь тощо.

А як голосували на Січі? Як обирали старшину? Про це ви дізнаєтеся з вірша.

Робота з літературним джерелом

- Послухайте вірш про вибори кошового отамана і скажіть, яким чином відбувались вибори кошового на Січі.

 

Козаки голосували.

Шапки догори кидали.

Кошового обирали Мудрого і сильного.

 Козаченька вільного.

Шапки високо летять,

Хлопці голосно галдять.

 Ну, а ми галдіть не будем.

Все, що знаєм, не забудем.

На Запоріжжі поступово склалася своя адміністрація:
військові начальники — кошовий отаман, військовий суддя, військовий отаман;

військові чиновники — булавничий, хорунжий, довбиш, пушкар, гармаш, тлумач, шафар, канцеляристи;

 похідні й паланкові начальники — полковник, писар, осавул.

Свою розповідь учитель супроводжує показом на карті.

 

Робота  з  термінами  і  поняттями.

-    Козак — вільна, озброєна людина.

-    Козацька рада — зібрання усіх козаків, вищий орган влади на Січі.

-    Гетьман — головний, старший, командувач військ на Січі.

-    Кіш — козацьке військо.

-    Курені — козацькі загони.

-    Клейноди — козацькі символи влади — відзнаки.

-   Старшина — виборна група людей, яка керувала усім життям на Січі.

 

Робота з документом

Спогади французького інженера Гійома де Боплана про козаків
Вони дотепні й проникливі, вигадливі й щедрі, без хитрості й не прагнуть до великих багатств, але найбільше шанують свою вільність, без якої не хочуть і жити. Ось чому вони такі схильні до заколотів і повстань проти державців країни, коли почувають себе гнобленими з боку тих; через це рідко минає 7 або 8 років без того, щоб вони не бунтували або не повставали проти державців...Вони мають дуже міцну будову тіла, легко переносять спеку й холод, голод і спрагу; невтомні на війні, відважні, мужні чи, скоріше, сміливі настільки, що не бережуть свого життя. Найбільше вони виявляють спритності й відважності під час бою табором, під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють з рушниць, які є їхньою звичайною зброєю) і при захисті укріплень; непогані вони й на морі.
Ритуал прийняття на Січ був дуже простим. У новачка питали, чи вірує він в Бога. Потім козак мав пройти військову підготовку. Враховуючи певні особливості його зовнішності, мови, поведінки, хлопцеві давали прізвисько. Звідси пішли такі дивні прізвища, які й досі носять козацькі нащадки: Перебийніс, Загубиколесо, Панібудьласка тощо. Подейкують, що справжнім козаком вважали того, хто пропливе крізь усі Дніпрові пороги.

 

Запитання  до  документа

1.    Як  описує  козаків  Боплан?

2.    Чи  можимо  ми  вважати   цей  опис  цінним  історичним  джерелом?  І  чому?

2. Гетьман  Петро  Сагайдачний

Повідомлення    учня.

3.  Національно-визвольна  війна  під  проводом Богдана  Хмельницького.

 

Розповідь  учителя.   Від  1569 р. майже всі українські землі    опинилися

під владою Польщі. Загартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не раз ставала в пригоді польському королю, сподівалося на поступки з боку влади. Король же прагнув контролювати козацтво, тому вдавався до заходів, щоб обмежити його права. Утиски церковного життя, судочинства, освіти, мови відчувало все українське населення. Це не могло не зумовити обурення й протести.

У 30-х роках 17 ст. одне за одним спалахували протипольські повстання козаків. Незважаючи на розмах і підтримку населення, ті виступи не досягли мети: українці й надалі лишалися на власній землі безправними. Тому коли 1648 р. почалося нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не тільки селяни й міська біднота, а й духівництво та заможне міщанство. Повстання швидко перетворилося на всенародну війну, яка тривала десять років. Історики називають ту війну Національно-визвольною.

 Причини Національно-визвольної війни (1648-1657 pp.):

• козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, примушували платити десятину, за будь-яку непокору козаків кидали до в'язниць і мордували; більш того — багатьох козаків перетворено на кріпаків;

• посилилося гноблення селянства. Панщина на Наддніпрянщині досягла чотирьох днів на тиждень, у західних районах — шести. Крім панщини, селяни мусили виконувати й інші різноманітні натуральні та грошові повинності, а також працювати в маєтку феодала: лагодити греблі, возити дрова, білити полотно, стерегти панське майно тощо;

• у містах українці були усунені від участі в міському самоврядуванні, а їхнє місце посіли іноземці;

• українцям чинили всілякі перешкоди під час спроб уступити до цеху, зайнятися ремеслом чи торгівлею;

• посилилася політика насадження уніатства та католицизму, переслідувалося православ'я.

Усе це робило неминучим вибух народного гніву. Наприкінці 1647 року по всій Україні запалали народні повстання. На чолі повсталих став талановитий державний діяч і полководець Богдан Хмельницький.Очолив Національно-визвольну війну Богдан Хмельницький. Майбутній гетьман здобув добру освіту: володів українською, польською, латинською, турецькою й татарською мовами. Уже в 1620 р. бився проти турків. Брав участь у козацьких повстаннях 30-х років.17 ст. Від середини 40-х років активно готував повстання проти Польщі.

Робота з джерелом ст..116

 Від тих часів збереглося свідчення венеційського дипломата Альберто Віміни, який описував Богдана Хмельницького так: «Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...».

Порівняйте словесний портрет та портрет на гравюрі. Які риси вдачі гетьмана Хмельницького, що на них наголошував посол Віміна, втілено в гравюрі?

Робота  з  картою

              Завдання.

1.   Визначте  на  якій  тереторії  розпочалася  Національно-визвольна  війна.

2.     Знайдіть  на  карті  місця  перших  переможних  битв  українського  козацтва   у  1648.

Розповідь  учителя. Перші  битви  Національно-визвольної  війни. Зборівський  мирний  договір.

У вересні 1647 року під Чигирином Богдан Хмельницький зібрав своїх однодумців і розробив з ними план підготовки повстання. Та один з присутніх на зборах виявився зрадником і виказав полякам плани Б. Хмельницького. Великий коронний гетьман Речі Посполитої польський магнат Микола Потоцький заарештував майбутнього гетьмана й кинув до в'язниці. У поляків не було доказів вини Богдана Хмельницького, і вони вдалися до хитрощів — вирішили відпустити Б. Хмельницького, але наказали слугам таємно вбити його. Та київський полковник Михайло (Станіслав) Кричевський, якому доручили пильнувати в'язня, допоміг Б. Хмельницькому втекти.

Перша битва Національно-визвольної війни сталася в урочищі Жовті Води. Польська армія в ній зазнала поразки. Подальші переможні Корсунська й Пилявецька битви закріпили успіх українського війська: на початок листопада 1648 р. велика частина українських земель була визволена з-під польської влади. На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави. Називалася та держава Військом Запорізьким. Найвища влада в ній належала гетьманові, проте найважливіші ухвали виносили на загальну військову раду. Керувати державними справами гетьманові допомагала генеральна старшина: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів. Територія Війська Запорізького поділялася на полки й сотні, якими керували полковники й сотники. Центрами полків і сотень ставали більші міста або містечка. Територія держави охоплювала землі Чернігівщини, Полтавщини, Київщини та Східного Поділля. Столицею козацької держави за часів Хмельницького було місто Чигирин.

У грудні 1648 р. Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва, де, як і скрізь, радо вітали переможця. Про ці події є згадка сучасника: «Сам патріарх з тисячею вершників виїжджав до Б. Хмельницького назустріч із міста, і тутешній митрополит дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вітав його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польської неволі, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його “Богом даний”. Патріарх надав йому титул найсвітлішого князя. З усіх гармат та іншої зброї в замку і в місті лунала стрілянина».

 Після перемоги під Жовтими Водами 19-тис. козацьке військо (15 тис. козаків та 4 тис. татар) рушило до Корсуня, де перебувала 20-тис. армія поляків. Коли в польський табір надійшло повідомлення про розгром під Жовтими Водами, між шляхтою спалахнула тривала суперечка, але в результаті було прийняте рішення про відступ. Розлючені несподіваною поразкою, поляки спалювали на своєму шляху хутори й села, нещадно вбивали селян.Б. Хмельницький наздогнав ворога, але, враховуючи кількісну перевагу поляків, у відкритий бій не вступив. Гетьман мав хитрий план: козацький полковник Максим Кривоніс із 6-тис. загоном обійшов польське військо й улаштував засідку в урочищі Горіхова Діброва. Козаки перекопали шлях ровом, зробили з дерев завали й загатили річку. Затоплена балка перетворилася на в'язке багновище.
Однак це була лише частина плану. Для здійснення гетьманового задуму був потрібен доброволець, який згодився б прийняти страшні муки, щоб заманити поляків у підготовану для них пастку. Таким сміливцем, що приніс себе в жертву заради народної волі, став козак Микита Ґалаґан. Немовби випадково він потрапив у польську засідку. Спочатку на допиті він мовчав. Урешті, ніби не витримавши тортур, М. Ґалаґан розповів усе, як навчив його Б. Хмельницький: про велику кількість козацького війська та 15-тис. загін Тугай-бея, а також про те, що на підході багатотисячна орда Іслам-Гірея. М. Потоцький наказав польським військам відступати. Ранком 16 травня 1648 року польське військо увійшло в Горіхову Діброву й потрапилов засідку. Перелякані шляхтичі почали тікали до лісу, але вскочили в болото. Ті, що стали обходити багнюку, потрапили до глибокого яру, де їх зустрів загін М. Кривоноса. По ворогові вдарили козацькі гармати, вступило в бій військо Б. Хмельницького, яке наступало на поляків з тилу. Один з найбагатших волинських магнатів князь Корецький, незважаючи на відсутність відповідного наказу від свого головнокомандувача, наказав очолюваному ним 2-тис. загону відступати. Цей його маневр вирішив долю битви: у таборі шляхтичів почалося сум'яття й хаос, бойові порядки порушилися. У відкритий фланг увірвалися козаки й захопили частину польської артилерії, почалася страшна різанина.Перемога козаків була остаточною, до рук повстанців потрапили тисячі польських солдатів, шляхтичів та магнатів, серед них і Микола Потоцький та польний гетьман М. Калиновський. Козаки, зібравши раду, вирішили віддати здобич татарам. Військо Б. Хмельницького переможно вступило в Білу Церкву Улітку 1649 року Б. Хмельницький атакував польські війська в Галичині та змусив їх відступати до Збаража. Кілька разів козаки йшли на штурм міста, завдавали великих утрат шляхті, але так і не змогли оволодіти фортецею, обороною якої керував князь Я. Вишневецький. У битві загинув полковник Нестор Морозенко, були поранені Кіндрат Бурляй та Іван Богун.Тоді козаки взяли місто в облогу, що спричинило страшний голод. Городяни, як свідчить літописець, мусили їсти собак і котів. Шляхті вдалося надіслати послання до короля, у якому вони просили в Яна-Казимира допомоги.Перед походом на Збараж частину своїх військ Б. Хмельницький вислав на Білу Русь проти литовської армії Яна Радзивілла. Проте козацькі війська під проводом М. Кричевського зазнали поразки під Лоевом, а сам керівник помер від отриманих ран.
Тим часом 30-тис. королівська армія стала просуватися до Збаража. Тоді Б. Хмельницький здійснив блискучий маневр. Залишивши частину війська біля оточеного міста, він разом з основними силами вирушив назустріч полякам. Не чекаючи нападу козаків, 5 серпня 1649року польські війська почали переправлятися через р. Стрипу. Коли половина шляхти була на іншому березі, козаки й татари пішли в атаку й усіх знищили. Зважаючи на обставини, король із залишками війська вимушений був стати укріпленим табором під Зборовом. Утримати місто поляки не змогли, козаки й татари почали штурм, повстанські артилеристи безперервно обстрілювали табір. Польське військо на чолі з королем було оточене козаками. Та поляки змогли встановити таємний контакт з татарами, яким не була вигідна перемога жодної із сторін. Під загрозою переходу татар на бік Польщі Б. Хмельницький був змушений розпочати переговори з Яном-Казимиром.

Зборівський мирний договір.

8 серпня 1649 року укладено не вигідний для України Зборівський мирний договір, який згодом мав бути затверджений польським сеймом.

За умовами цього договору:

• Українську державу — Гетьманщину — польський уряд визнавав у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Волинь і Поділля залишалися під владою польського короля;

• у Гетьманщині влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалася в Чигирин

• західний кордон Гетьманщини проходив уздовж р. Случ (так звана «козацька лінія»), і коронне польське військо не мало доступу на території, що лежать на правобережжі Случі;

• зберігалися вільності Війська Запорізького;

• кількість реєстрових козаків установлювалася в межах 40 тис. осіб (насправді військо Б. Хмельницького налічувало до 150 тис.); 

• проголошувалася амністія всім учасникам Національно-визвольної війни;

• селяни, які не потрапили до козацького реєстру, мали повернутися до панів;

• католицька і православна шляхта зрівнювали в правах;

• православний київський митрополит мав увійти до польського сенату;

• питання про унію передавалося на розгляд сейму.
Український народ не прийняв Зборівського миру й відповів на нього новими повстаннями проти поневолювачів.

Тож війна була жорстокою та запеклою. Які випробування випадали на долю козаків-повстанців. Одним із таких випробувань стала Берестецька битва.  Берестéцька б́итва — велика битва, що відбулась біля містечка Берестечко (сучасна Волинська область) 1651 року між військами польського короля Яна Казимира II і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками (хан Іслам-Гірей III) і тривала протягом 28 червня — 10 липня.Битва закінчилась перемогою польського війська.Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького.

Переяславська Рада. Тривала війна з могутньою Річчю Посполитою вкрай виснажила сили молодої української держави. Поляки не бажали миритися з втратою України. У пошуках союзників у боротьбі Б. Хмельницький вирішив звернутися до Московської держави. Після тривалих роздумів московський цар погодився взяти «під свою руку» Україну. Для розгляду питання протекціїї московського царя 8 січня 1654р. у Переяславі відбулась козацька рада, яка підтримала пропозицію Хмельницького. Після Переяславської ради відбулись тривалі переговори, які завершились укладенням Березневих статей 1654р., за якими Українська держава зберігала свою територію, засади політичного і державного устрою, станові права і привілеї населення. Але українці ставали залежними від царя, що виражалось у сплаті данини, часткових обмеженнях у відносинах з сусідними державами; у Києві й Чигирині розміщувались московські війська. До того ж  у грудні 1656р. Московська держава й Польща уклали між собою перемир’я, поділивши українські землі. Це було грубе порушення положень Березневих статей. Б.Хмельницький зрозумів, що союз із Москвою нічого доброго не несе для України. Але смерть гетьмана не дозволила реалізувати плани позбутися цього союзу.Так Б.Хмельницький надіявся, що знайде союзника в Московській державі але помилився. 27 липня Богдан Хмельницький помер.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

    Запитання

1.     Що  означає  слово  козак?

2.     Які  були  причини  виникнення  козацтва?

3.      Хто  такий  гетьман? 

4.    Що  таке  клейноди?  

5. Чому Національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького вважають найвизначнішою подією козацької доби?

6.      Дайте  оцінку  діяльності  П.   Сагайдачного  і  Б.  Хмельницького?

 

VІ    Підсумок  уроку.

Заключне  слово  вчителя.

 

VІІ    Домашнє   завдання.

Опрацювати відповідні параграфи підручників (§ 15),

- Складіть коротке оповідання про Національно-визвольну війну під проводом Б. Хмельницького за планом.

1. Визначення національно-визвольної війни.

2. Хронологічні рамки.

3. Причини війни.

4. Ватажок.

5. Основні битви.