урок 7 клас Культура Київської Русі

                                 Урок  10

Тема   Культура   Русі-України  наприкінці Х — у першій

 половині ХІ ст.                                                                                              

 

Мета:  визначити   основні  здобутки  культури  Русі-України   наприкінці Х у першій  половині ХІ ст. Ознайомити  учнів із процесом виникнення        східнослов’янської писемності та  розвитком української мови, з’ясувати значення заснування шкіл,   розповісти  про усну  народну  твворчість, та  музичне  мистецтво  того  часу,  розвивати  вміння  учнів  аналізувати  інформацію   отриману  з  різних  видів  джерел.   Сприяти  естетичному  вихованню  учнів.

                                                                                               

Тип уроку: вивчення  нового  матеріалу.

 

Обладнання: підручник,  картки  з  історичними  джерелами,  мультимедійна  презентація.

 

Поняття: культура, усна народна творчість, билини, архітектура, фреска, мозаїка, Софійський собор, Остромирове Євангеліє, «Слово про закон і благодать», скоморохи.

 

Дати: початок 60-х рр. ІХ ст. — створення слов’янської абетки, 1037 р. — будівництво Софійського собору, 1051 р. — обрання митрополитом Іларіона, заснування Києво-Печерської лаври, 1056—1057 рр. — виготовлення Остромирового Євангелія.

 

                                                Хід  уроку.

І    Організаційна частина  учитель  оголошує  тему  і  мету  уроку.

 

ІІ    Перевірка  домашнього  завдання.

Бесіда  за  запитаннями.

1.    Що  таке  централізована  монархія?

2.    Якою  була  влада  князя   в  Київській  державі?

3.   Охарактеризуйте  становище  основних  верств  населення  Русі?

4.   Що  таке  віче,  яка   була  його  роль  у  політичному  житті  Київської  Русі?

5.   Порівняйте  процес  становлення  феодальних  відносин  у  країнах   Західної  Європи  та  Київській   державі?

6.   Яким  було  повсякденне  життя  на  Русі?

7.   Визначте  особливості  розвитку  господарства  в  Русі-Україні?

 

ІІІ    Мотивація  навчальної діяльності учнів:

 

  Учитель: зараз ми зануримося у чудовий світ культури Київської Русі, перенесемося в епоху наших предків, зазирнемо у їх повсякденне життя. Чи цікава вам довідатися, як жили наші давні слов’яни?    Як вони навчалися у школах? Як вчилися читати і писати?

 

ІV    Вивчення   нового  матеріалу. 

Проблемне  питання   З  яких  видів  мистецтва  складалася  культура   Київської   Русі?

 

                                    План.

 

1.  Формування  східнослов’янської  писемності.   Перші  школи  в  Київській  Русі.

2.   Особливості   живопису  і  архітектури    наприкінці  Х  у  першій  половині  ХІ  ст.

3.      Усна  народна  творчість.  Музичне  мистецтво.

 

1.   Формування  східнослов’янської  писемності.  Перші  школи  в  Київській  Русі.                                                                               

Повідомлення  учня   формування  писемності  у  східних  Слов’ян.

 

   Робота з  візуальним  джерелом.

              Завдання

Перед вами давні абетки – глаголиця и кирилиця. Розглянемо подібності і відмінності у них:

-         яка із абеток, на вашу думку, виникла раніше?

-         чому відбулося спрощення письма?

-         які простежуються паралелі із сучасним алфавітом?

 

Учитель   Виникнення  перших  шкіл  в  Русі-Україні     освіта у Київській Русі була досить доступною. Спершу з`явилися школи для хлопчиків за князя Ярослава Мудрого, а пізніше – для дівчаток.   Перша  школа  була  відкрита Володимиром  Великим,   а  Ярослав  Мудрий  створив  школи  для  духовенства

 

Робота із джерелами

 

             Завдання.

1)  Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

 

І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою, і як померлого вони оплакували…

1)  Про яку подію йдеться в наведеному уривку?

2)  За якого князя відбулася ця подія? Яким було її значення?

3)  Як ви гадаєте, чому матері «дітей своїх оплакували, як померлого»?

 

2)  Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

 

І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитись, і монастирі стали з’являтися… І придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, — так і сей. Отець бо його… землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь… засіяв книжними словами серця вірних людей, а ми пожинаємо, приймаючи науку книжну.

1)  Про якого князя писав літописець?

2)  Поясніть, як ви зрозуміли слова «Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, — так і сей». Що ними хотів показати літописець?

3)  Яким був внесок Ярослава Мудрого у справу поширення освіти на Русі?

 

2.  Особливості   архітектури  і   живопису

    Робота  в  групах

           Завдання

Опрацюйте  текст  підручника  с  65  -  68       визначте  І  група  особливості  розвитку  архітектури,  ІІ  група  особливості  образотворчого  мистецтва

 

Робота   з  термінами  і  поняттями.   Ікона,  фреска, мозаїка,   графіті,  мініатюра,  скульптура.

 

3.   Усна  народна  творчість,  та  музичне  мистецтво.

 

Тестове завдання

Укажіть, що з переліченого належить до усної народної творчості. (Виберіть чотири правильні відповіді.)

1   казки

2   хроніки

3   прислів’я

4   церковні проповіді

5   обрядові пісні

6   літописи

7   закони

8   билини

Відповідь: 1, 3, 5, 8.

 

Розповідь  учителя Краще зрозуміти духовне життя східних слов’ян дозволяє усна народна та музична творчість доби Київської Русі. Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.

У билинах оспівувалися військові перемоги київських князів та їхніх дружин. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищає Київську Русь від ворогів.

Чимало інформації можна отримати за історичними переказами.

Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.

Загадки, прислів’я і приказки в стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.

До доби Київської Русі належить виникнення відомих усім казок про Бабу-Ягу, Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка та багато інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.

 

Повідомлення   учня   розвиток  музичного  мистецтва   в  Київській  Русі.

 

V.   Закріплення вивченого матеріалу

 

Дидактична гра «Так чи ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1.   Заснування перших шкіл пов’язано з ім’ям Ярослава Мудрого. (Ні)

2.   Фреска — це розпис водяними фарбами по вогкій штукатурці. (Так)

3.   Скоморохи — це мандрівні актори. (Так)

4.   Слов’янську абетку створив митрополит Іларіон. (Ні)

5.   Заснування першої державної бібліотеки пов’язане з ім’ям Ярослава Мудрого. (Так)

6.   Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитич — дійові особи обрядових пісень. (Ні)

7.     Софіївський    собор    вважають    перлиною   Давньоруської архітектури.  (Так )

8.    Остромирове  євангелеє  було  написане  у  1168 році.      ( Ні )

9.    Книжковими  мініатюрами  називають  прекраси  якими  оздоблювали  рукописні  книги.  ( Так ) 

 

 VІ   Підсумок   уроку.

Учні  відповідають  на  проблемне  питання, і  заключне  слово  вчителя.

 

VІІ    Домашнє  завдання     вивчити   параграф  9   написати  твір  роздум  за  темою  Навчання  у  монастирських  школах.