Всесвітня історія 7 клас практичне заняття Середньовічні університети.

Тема уроку: Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

                     Практичне  заняття                                                                                                                                                      

Мета: ознайомити учнів з навчальним процесом у середньовічній школі та університеті; визначити  основні  центри  виникнення   перших   університетів  у  середньовічній  Європі,    розвивати мислення, пізнавальну активність  учнів та формувати пізнавальну самостійність; формувати вміння учнів аналізувати й узагальнювати інформацію, здобуту під час вивчення джерел.  Виховувати  в  учнів  інтерес до історії.

 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

- характеризувати зміст і рівень освіти в середньовічних школах та університетах;

- називати причини поширення освіти;

- визначати  хронологію та причини виникнення університетів;

- знаходити на карті перші університетські центри середньовічної Західної Європи.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

 

Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, роздавальний матеріал.

 

Основні поняття:університет, диспут, вагант, капітулярій

 

Основні події:

ХІ ст. — поява нових шкіл з вивчення права, медицини, богослів’я;

Середина ХІІ ст. — утворення Болонського університету

 

Хід   уроку

 

І   .Організаційний момент.    Учитель  повідомляє  тему  і   мету  уроку.

 

ІІ. Актуалізація знань учнів

Бесіда:

- 1.    Що ми розуміємо під поняттям освіта?

-2.     Чому виникає потреба суспільства в освіті?

-3.      Від чого залежить зміст і рівень освіти?

 

ІІІ   Мотивація  навчальної  діяльності  учнів

Вчитель: Сьогодні ми з вами ознайомимося зі змістом і рівнем освіти в середньовічній Західній Європі, і  спробуємо  порівняти  сучасну  і  середньовічну  освіту  в  школах.

 

ІV Вивчення нового матеріалу

                              

                         План

 

1.Час і обставини появи середньовічних шкіл.

2.Чому і як навчали в середньовічній школі.

3.Виникнення університетів.

4. Життя середньовічного студента.

 

1.Час і обставини появи середньовічних  шкіл.

Вступне слово вчителя.

 У перші століття середньовіччя відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. Перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «Каролінгського відродження», як назвали історики період піднесення культури у Франкському королівстві за часів правління Карла Великого і його найближчих наступників. Карл заснував при центрах єпископств школи, де готували освічених людей для управління державою. Він видав ряд капітуляріїв, що стосували  навчання

Прочитайте текст документів 1 і 2 (Слайд 5 ), та дайте письмову відповідь на запитання:

- Кого й де навчали читання в середні віки?

 Хто, на думку Карла Великого, міг здобути освіту?

- Як король радив ставитись до книг?

 

Текст 1. Із «Капітулярія про заняття науками Карла Великого» (787 р.)

         Нехай буде відомо… благочестю вашому (про нижченаведене): спільно з вірними нашими визнали ми за корисне, щоб у єпископствах і в монастирях, христовим піклуванням нам ввіреним для управління, крім дотримання статутів чернечого життя.., були старанні і в навчанні наук кожного, хто, в міру своїх здібностей, з божою допомогою, зможе вчитися. Бо, оскільки дотримання монастирських статутів береже чистоту правил, остільки навчання і вчення упорядковує й прикрашає слова мови. Ті ж, хто прагне догодити богові праведним життям, нехай не нехтує догоджати йому і правильною мовою.

 

Текст 2. Із Капітулярія «Загальне напучування» Карла Великого (789 р.).

         Нехай засновуються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співів та лічби, граматики і богослужебні книги в монастирях та єпископствах повинні бути виправлені. Бо часто буває, що деякі, бажаючи молитись богові, погано моляться з невиправлених книг. І не дозволяйте хлопчикам вашим псувати їх, читаючи й пишучи. Якщо ж буде потреба переписати Євангеліє, Псалтир чи молитовник, хай переписують їх якнайстаранніше люди зрілого віку.

 

2.Чому і як навчали в середньовічній школі

 

Вчитель. «Каролінське відродження» виявилося нетривалим. Воно не створило якихось відомих шедеврів. Але завдяки йому було збережено багато з античної спадщини і були закладені основи для розквіту у майбутньому середньовічної європейської культури. У наступні два століття (ІХ-Х ст.) у культурі знову спостерігався занепад. Освічених людей було відносно небагато. Це були в основному представники  духовенства які жили здебільшого в монастирях.

Піднесення Європи, що почалося у Х ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. Освіта почала виходити за межі монастирів.

Але основним типом середньовічного виховання залишається церковне. Церковні школи, які призначались тільки для хлопчиків, ділилися на кілька різновидів: монастирські, соборні та парафіяльні. Найбільш поширеними були парафіяльні школи (за потреби Вони виникали при церквах, утримувалися священно­служителями і призначалися для навчання дітей вірян.

Церковні школи були важливим інструментом релігійного виховання. У них вивчали Біблію, богословську літературу. Майже в повному нехтуванні було фізичне виховання. Християнські вчителі керувалися догматом: "Тіло - ворог душі".
У школах панували жорстокі покарання: голод, карцер, побиття. До XI ст. учнів били по щоках, губах, носі, вухах, спині, пізніше - по голому тілу. Покарання розглядалися як природна і богоугодна справа. Переважна кількість церковних шкіл обмежувалося елементарною освітою. У більшості шкіл три роки вчили початків грамоти, співу псалмів, дотримання релігійних ритуалів; іноді до цього додавали початки астрономії.
Основними навчальними книгами були Абецедарій і Псалтир. Абецедаріем називалося посібник, що нагадує сучасний буквар. Псалми заучували спочатку напам'ять. Спочатку вчитель читав матеріал для сприймання (латинською мовою звичайно), а учні всі разом повторювали його вголос з метою вивчити почуте напам’ять. Потім кожний учень викликався до дошки i повинен був повторювати вивчене без будь-яких затримок. Після засвоєння алфавіту  псалми не тільки заучували, а й читали. Потім вчили письму. Писати вчилися на навощених дерев'яних дощечках металевою загостреною паличкою

 

Робота  з  підручником

   Завдання

1.    Роздивіться  ілюстрації   підручник  с  163  і  опишіть    клас  середньовічної  школи.  Хто  навчав  учнів?   Які  методи  навчання  використовуються?

 

3.Виникнення університетів.

Вчитель. У ХІ ст. на основі кафедральних шкіл, де навчання було ґрунтовнішим, ніж у парафіяльних, виникають нові школи для тих, хто хотів присвятити себе праву, богослов’ю або медицині. Серед перших була Медична школа в Салерно (Слайд 8, 9).

А через сто років (у XII ст.) виникають нові освітні заклади – університети (Слайд 10).  

Робота  з  термінами   Університет (з лат. –корпорація) –  об’єднання викладачів між собою та викладачів зі студентами

 

Поділяємо учнів класу на дві групи.

Ознайомтесь з Додатком 2.

1)Користуючись Атласом з історії середніх віків (Слайд 11), позначте на контурній карті (Додаток 3) місця розташування та дату заснування зазначених у тексті Додатка 2 перших університетів (І група учнів).

2) Заповніть таблицю «Навчання на підготовчому факультеті університету» (ІІ група учнів):

 

Ступінь	Предмети, що вивчаються

 

Додаток 1

 Ініціаторами заснування університетів виступали, як правило, вчені, які були незадоволені тим, що церковні школи ігнорували нові знання, оскільки вони не відповідали догматам віри.

Середньовічна вища школа мала зазвичай такі факультети: юридичний, медичний та філософський (богословский). Але якщо підготовка майбутнього медика чи юриста продовжувалась 5-6 років, то на філософському факультеті навчання велось цілих 15.

Заняття в університеті мали назву лекції — їх читали професори латинською мовою, лекції доповнювалися диспутами (обговорення). Учні називались студентами, що з латинської означає старанно вчитися.

 Серед перших були засновані університети в Болоньї (1158 р. , Італія, Став визнаним центром юридичної науки. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок), Оксфорді (1168 р. , Англія), Кембриджі (1209 р. , Англiя), Парижі (1253 р. , Франція), Празі (1348 р. , Чехія), Кракові (1364 р. , Польща) та iн.

Перед тим як вступити до одного з факультетів, студент повинен був закінчити артистичний факультет, який  був підготовчим i виконував роль середньої школи (термін навчання– 6-7 років). Там вивчали «сім вільних мистецтв» («артис» латиною – «мистецтво»).

Студенти факультету мистецтв вважалися "школярами", тому їх дозволялося шмагати  різками  за  непослух  і  лінощі.  На  інших  факультетах  фізичні покарання не практикувалися.

Система вільних мистецтв складалась з двох рівнів. Перший ступінь – граматика (навчання грамоти), риторика (вміння правильно будувати фразу), діалектика (вчили робити правильні висновки з посилок). Другий ступінь – арифметика (зводилася до чотирьох основних дій), геометрія (переважно вивчали властивості поверхні – землемірне мистецтво), астрономія (вивчали розташування сузір’їв, щоб вміти обчислювати перехідні свята християнського календаря) , музика (вивчення церковного співу).

 

4. Життя середньовічного студента.

 

Заслуховуємо повідомлення одного з учнів, яке він підготував як випереджувальне завдання, за планом:

1.Хто та яким чином міг стати студентом у середньовіччя?

2. В яких умовах жили середньовічні студенти?

3.Хто такі «ваганти» та чому стала можливою поява мандрівних студентів?

 

V. Закріплення знань

Фронтальне  опитування

 

1     .Які причини заснування шкіл у Середньовічній Європі?

2.     Вивченню яких предметів приділяли основну увагу в церковних парафіяльних школах?

3.     Чому виникають університети?

4.      Як ви думаєте, чому студенти і викладачі різних країн розуміли один одного?

5.      Де  і  коли  виникли  перші  університети?

6.      Порівняйте  сучасну   і  середньовічну  освіту?

 

VІ   Підсумок  уроку    Заключне  слово  вчителя

 

VІІ    Домашнє   завдання.  Опрацювати  відповідний  параграф  підручника,  скласти  кросворд